Please use this identifier to cite or link to this item: http://ena.lp.edu.ua:8080/handle/ntb/56031
Title: Емоційність та інтертекстуальність в офіційних дискурсах пострадянських авторитарних держав (Казахстан, Білорусь, Російська Федерація)
Other Titles: Emotionality and Intercontextuality in Official Discources of Post-Soviet Authoritarian States (Kazakhstan, Belarus, and Russia)
Authors: Стеблина, Наталія
Steblyna, Nataliia
Affiliation: Донецький національний університет імені Василя Стуса
Vasyl Stus’ Donetsk National University
Bibliographic description (Ukraine): Стеблина Н. Емоційність та інтертекстуальність в офіційних дискурсах пострадянських авторитарних держав (Казахстан, Білорусь, Російська Федерація) / Наталія Стеблина // Гуманітарні візії. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2020. — Том 6. — № 2. — С. 21–27.
Bibliographic description (International): Steblyna N. Emotionality and Intercontextuality in Official Discources of Post-Soviet Authoritarian States (Kazakhstan, Belarus, and Russia) / Nataliia Steblyna // Humanitarian Vision. — Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2020. — Vol 6. — No 2. — P. 21–27.
Is part of: Гуманітарні візії, 2 (6), 2020
Humanitarian Vision, 2 (6), 2020
Journal/Collection: Гуманітарні візії
Issue: 2
Issue Date: 24-Feb-2020
Publisher: Видавництво Львівської політехніки
Lviv Politechnic Publishing House
Place of the edition/event: Львів
Lviv
DOI: doi.org/10.23939/shv2020.02.021
UDC: 321.6.159.942(470
476
574)
Keywords: цифровізація
офіційний дискурс
Казахстан
Білорусь
Росія
авторитаризм
digitalization
official discourse
Kazakhstan
Belarus
Russia
authoritarism
Number of pages: 7
Page range: 21-27
Start page: 21
End page: 27
Abstract: У статті здійснено формальний аналіз офіційних дискурсів Казахстану, Білорусі та РФ. Репрезентантами офіційних дискурсів виступають сайти президентів цих країн. За допомогою комп’ютерних програм (мова Python) обчислюються показники емоційності, прямої та непрямої інтертекстуальності. Для усіх трьох офіційних дискурсів характерна низька емоційність та пряма інтертекстуальність, що підкреслює незначну інтенсивність (або ж формальність) політичної взаємодії. Середні показники емоційності дискурсів Казахстану та Російської Федерації (0,26; 0,24) та Білорусі (0,39) – у кілька разів менші від показників країн із більш демократичними режимами. З-поміж окреслених дискурсів виокремлюються більш емоційні спорадичні (Білорусь) та менш емоційні стабільні (Казахстан, Російська Федерація). Між емоційністю Казахстану та Російської Федерації знаходимо позитивну кореляцію (0,84), що говорить про існування схожих етапів розвитку цих дискурсів: із більш виразною емоційністю до 2013 і неемоційний етап – після 2013. За непрямою інтертекстуальністю для Білорусі та Російської Федерації виокремлюються декілька періодів, коли показники непрямої інтертекстуальності були дуже значними (2012–2014, 2016–2017; та 2005–2010 – відповідно). Подібні періоди високих показників пояснюються не інтенсифікацією політичної взаємодії, а її імітацією. Значний відсоток повідомлень (більше половини, а іноді й 80–90 %) із непрямими цитатами у цей період у Білорусі та Росії – це привітання або ж висловлення співчуттів авторитарних лідерів країн представникам світової спільноти. Для Казахстану спостерігається інтерес до подібного типу повідомлень, проте вони домінують тільки протягом 2011–2012 років. Отже, для білоруського та російського офіційних дискурсів притаманна імітація політичної активності на рівні комунікації, а для казахстанського – ні. Хоча для усіх трьох типів характерний штучний характер політичної взаємодії на рівні офіційних дискурсів, що може бути визначений через використання шаблонного підходу для створення текстів.
Official discourses of Kazakhstan, Belarus and Russia are discovered with formal analysis in the article. The official discourses were represented with presidents’ web-sites. With the help of computer programs (Python language) the indicators of emotionality, direct and indirect intertextuality were calculated. The low emotionality and direct intertextuality are characteristic features of all three discourses. This underlines low intensity (or formality) of political interrelations. Average indicators of Kazakhstan and Russia discourses emotionality are (0,26; 0,24), for Belarus (0,39). These indicators are almost two times smaller, than in countries with more democratic regimes. Additionally, two types of authoritarian discourses are differentiated: more emotional and sporadic (Belarus) and less emotional stable (Kazakhstan, Russia). The positive correlation between the discourses of Kazakhstan and Russia (0,84) is discovered. Thus, similar periods of the discourses development are found: with more salient emotionality (before 2013) and unemotional period afterwards. For Belarus and Russia the periods with high indicators for indirect intertextuality (2012–2014, 2016–2017; and 2005–2010 – respectively) are discovered. The indicators’ values are explained with political interrelations imitation. The big amount of political texts (more than a half, sometimes – 80–90 %) are congratulations and commemorations of authoritative leaders towards political actors’ form international community. The small period of such texts domination for Kazakhstan (2011–2012) is differentiated. Thus, the imitation of political interrelations with communication for Russia and Belarus is studied; however, this feature is not a characteristic one for Kazakhstan discourse. It’s concluded that all three discourses have artificial character of political interrelations in official discourses, which can be discovered with clear templates usage for all the political texts.
URI: http://ena.lp.edu.ua:8080/handle/ntb/56031
Copyright owner: © Національний університет “Львівська політехніка”, 2020
© Стеблина Н., 2020
References (Ukraine): Недокус, І. (2013). Правоохоронні органи в політичних процесах Республіки Білорусь. Історико-політичні
проблеми сучасного світу, 25-26, 103–107.
Хамутовська, С. (2013). Політико-ідеологічні преференції населення Республіки Білорусь: соціологічний аналіз. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 4, 166–179.
Akhmetova, L. (1997). On the patriotism and the ideology
of the national political system. Bulletin KSNU, 1, 79–86.
Balzer, H. (2003). Managed Pluralism: Vladimir
Putin's Emerging Regime. Post-Soviet Affairs, 19(3), 189–227. DOI:10.2747/1060-586X.19.3.189
Biryukov, N., & Sergeev, V. (2018). Russian Politics in
Transition Institutional Conflict in a Nancent Democracy.
Abingdon: Routledge.
Dvorak, J. (2019). Belarus. In D. Merskin. (Ed.). The
SAGE International Encyclopedia of Mass Media and Society, 160-162. Thousand Oaks: SAGE Publications, Inc.
Evans, A. B. (2008). Power and Ideology: Vladimir
Putin and the Russian Political System. Pittsburgh: The Carl
Beck Papers.
Hutchenson, D., & Korosteleva, E. A. (2006). Preface.
In D. Hutchenson, E. Korosteleva. (Eds.). The Quality of
Democracy in Post-Communist Europe, 8–12. Abingdon:
Routledge.
Il’chenko, M. (2012). Inertia in Russian Politics.
Russian Politics and Law, 50(3), 70–81.
Isaacs, R. (2011). Party System Formation in
Kazakhstan: Between Formal and Informal Politics. London:
Routledge.
Junisba, B. (2010). A Tale of Two Kazakhstans:
Sources of Political Cleavage and Conflict in thePost-Soviet
Period. Europe-Asia Studies, 62(2), 235–269. DOI:10.1080/09668130903506813
Kjaernet, H., Satpaev, D., & Torjesen, S. (2008). Big
Business and High-level Politics in Kazakhstan: An Everlasting
Symbiosis? Political Science, 6(1), 95–107.
Linz, J., & Stepan, A. (1996). The Problems of
“Stateness” and Transitions: The USSR and Russia. In J. Linz
& A. Stepan. (Eds.). Problems of Democratic Transition
and Consolidation: Southern Europe, South America, and
Post_communist Europe, 366–400. Baltimore: The John
Hopkins University Press.
McAllister, I., & White, S. (2015). Electoral Integrity
and Support for Democracy in Belarus, Russia, and Ukraine.
Sociology, 25(1), 78–96. DOI:10.1080/17457289.2014.911744
Ostrowski, W. (2010). Politics and Oil in Kazakhstan.
London: Routledge .
Pospieszna, P. M. (2010). When Recipients Become
Donors Polish Democracy Assistance in Belarus and Ukraine.
Tuscaloosa: The University of Alabama.
Sakwa, R. (2012). Democratization. In G. Gill, J. Young.
(Eds.). Routledge Handbook of Russian Politics and Society, 33–44. Abington: Routledge.
Schatz, E. (2004). Modern clan politics: the power of
“blood” in Kazakhstan and beyond. Washington: University of
Washington Press.
Sikevich, Z. (2017). Russians, Ukrainians, Belorussians:
together or apart? (Saint-Petersburg representations dynamics, 2006–2016). Sotsiologicheskie issledovaniya 7, 88–98.
DOI:10.7868/S0132162517070108
Steblyna, N. (2020). Official Discourses of Post-Soviet
Countries Transformations in the Dsigital Reality (2005–2019).
European Political and Law Discourse, 7(4), 110–115.
Stent, A. (2007). The Lands In Between: The New
Eastern Europe in the Twenty-First Century. In D. Hamilton, &
G. Mangott. (Eds.). The New Eastern Europe: Ukraine,
Belarus, Moldova, 1–21. Washington: Center for Transatlantic Relations.
Titarenko, L. (2011). Post-Soviet Belarus: The
Transformation of National Identity. International Studies.
Interdisciplinary Political and Cultural Journal, 1, 6–18.
DOI:10.2478/v10223-011-0002-4
Way, L. (2005). Authoritarian State Building and the
Sources of Regime Competitiveness in the Fourth Wave: The
Cases of Belarus, Moldova, Russia, and Ukraine. World
Politics, 57(2), 231–261. DOI:10.1353/wp.2005.0018
Zamyatin, K. (2016). Russian Political Regime Change
and Strategies of Diversity Management: From a Multinational
Federation towards a Nation-State. JEMIE, 15(1), 19–49.
Zhukova, E. (2018). Chernobyl, Responsibility and
National Identity: Positioning Europe and Russia in the Media
of Belarus and Ukraine (1992–2014). Europe Asia Studies, 70(7), 1055-1082. DOI:10.1080/09668136.2018.1499876
References (International): Akhmetova, L. (1997). On the patriotism and the
ideology of the national political system. Bulletin KSNU, 1, 79–86.
Balzer, H. (2003). Managed Pluralism: Vladimir Putin's
Emerging Regime. Post-Soviet Affairs, 19(3), 189–227.
DOI:10.2747/1060-586X.19.3.189
Biryukov, N., & Sergeev, V. (2018). Russian Politics in
Transition Institutional Conflict in a Nancent Democracy.
Abingdon: Routledge.
Dvorak, J. (2019). Belarus. In The SAGE International
Encyclopedia of Mass Media and Society / D. Merskin – ed.
(pp. 160–162). Thousand Oaks: SAGE Publications, Inc.
Evans, A. B. (2008). Power and Ideology: Vladimir
Putin and the Russian Political System. Pittsburgh: The Carl
Beck Papers.
Hutchenson, D., & Korosteleva, E. A. (2006).
Preface. In D. Hutchenson, E. Korosteleva. (EDs.). The
Quality of Democracy in Post-Communist Europe, 8–12.
Abingdon: Routledge.
Il’chenko, M. (2012). Inertia in Russian Politics. Russian
Politics and Law, 50(3), 70–81.
Isaacs, R. (2011). Party System Formation in Kazakhstan:
Between Formal and Informal Politics. London: Routledge.
Junisba, B. (2010). A Tale of Two Kazakhstans:
Sources of Political Cleavage and Conflict in thePost-Soviet
Period. Europe-Asia Studies, 62(2), 235–269. DOI:10.1080/09668130903506813
Khamutovska, S. (2013). Politic and ideologic preferences
of Belarussian Republic’ population: sociological analysis. [In
Ukrainian]. Sociology: Theory, Methods, Marketing, 4, 166–179.
Kjaernet, H., Satpaev, D., & Torjesen, S. (2008). Big
Business and High-level Politics in Kazakhstan: An Everlasting
Symbiosis? Political Science, 6(1), 95–107.
Linz, J., & Stepan, A. (1996). The Problems of
“Stateness” and Transitions: The USSR and Russia. In J. Linz
& A. Stepan. (Eds.). Problems of Democratic Transition
and Consolidation: Southern Europe, South America, and
Post_communist Europe, 366–400. Baltimore: The John
Hopkins University Press.
McAllister, I., & White, S. (2015). Electoral Integrity
and Support for Democracy in Belarus, Russia, and Ukraine.
Sociology, 25(1), 78–96. doi:10.1080/17457289.2014.911744
Nedokus, I. (2013). Police in Political Processes of
Belarussian Republic. [In Ukrainian]. Istoryko-politychni
problemy suchasnogo svitu, 25–26, 103–107.
Ostrowski, W. (2010). Politics and Oil in Kazakhstan.
London: Routledge .
Pospieszna, P. M. (2010). When Recipients Become
Donors Polish Democracy Assistance in Belarus and Ukraine.
Tuscaloosa: The University of Alabama.
Sakwa, R. (2012). Democratization. In G. Gill,
J. Young. (Eds.). Routledge Handbook of Russian Politics and
Society, 33-44. Abington: Routledge.
Schatz, E. (2004). Modern clan politics: the power of
“blood” in Kazakhstan and beyond. Washington: University of
Washington Press.
Sikevich, Z. V. (2017). Russians, Ukrainians, Belorussians:
together or apart? (Saint-Petersburg representations dynamics, 2006–2016). Sotsiologicheskie issledovaniya 7, 88–98.
DOI:10.7868/S0132162517070108
Steblyna, N. (2020). Official Discourses of Post-Soviet
Countries Transformations in the Dsigital Reality (2005-2019).
European Political and Law Discourse, 7(4), 110–115.
Stent, A. (2007). The Lands In Between: The New
Eastern Europe in the Twenty-First Century. In D. Hamilton, &
G. Mangott. (Eds.). The New Eastern Europe: Ukraine,
Belarus, Moldova, 1–21. Washington: Center for Transatlantic
Relations.
Titarenko, L. (2011). Post-Soviet Belarus: The
Transformation of National Identity. International Studies.
Interdisciplinary Political and Cultural Journal, 1, 6–18.
DOI:10.2478/v10223-011-0002-4
Way, L. (2005). Authoritarian State Building and the
Sources of Regime Competitiveness in the Fourth Wave: The
Cases of Belarus, Moldova, Russia, and Ukraine. World
Politics, 57(2), 231–261. doi:10.1353/wp.2005.0018
Zamyatin, K. (2016). Russian Political Regime Change
and Strategies of Diversity Management: From a Multinational
Federation towards a Nation-State. JEMIE, 15(1), 19–49.
Zhukova, E. (2018). Chernobyl, Responsibility and
National Identity: Positioning Europe and Russia in the Media
of Belarus and Ukraine (1992–2014). Europe Asia Studies, 70(7), 1055-1082. doi:10.1080/09668136.2018.1499876
Content type: Article
Appears in Collections:Humanitarian Vision. – 2020. – Vol. 6, No. 2



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.