Please use this identifier to cite or link to this item: http://ena.lp.edu.ua:8080/handle/ntb/49771
Title: Катедра Пресвятої Богородиці ХІІІ ст. в Холмі (архітектурно-археологічні та історико-архітектурні аспекти)
Other Titles: Cathedral of the virgin mary in Chelm from 13th century (historical, architectural, archeological aspects)
Authors: Бевз, М. В.
Лукомський, Ю. В.
Петрик, В. М.
Бевз, В. В.
Bevz, M.
Lukomski, Y.
Petryk, V.
Bevz, V.
Affiliation: Національний університет “Львівська політехніка”
Інститут “Укрзахідпроектреставраціяˮ
Lviv Polytechnic National University
Instituie “Ukrzakhidproektrestavratsiyaˮ
Bibliographic description (Ukraine): Катедра Пресвятої Богородиці ХІІІ ст. в Холмі (архітектурно-археологічні та історико-архітектурні аспекти) / М. В. Бевз, Ю. В. Лукомський, В. М. Петрик, В. В. Бевз // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Архітектура. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. — Том 1. — № 1s. — С. 20–37.
Bibliographic description (International): Cathedral of the virgin mary in Chelm from 13th century (historical, architectural, archeological aspects) / M. Bevz, Y. Lukomski, V. Petryk, V. Bevz // Visnyk Natsionalnoho universytetu "Lvivska politekhnika". Serie: Arkhitektura. — Lviv : Vydavnytstvo Lvivskoi politekhniky, 2019. — Vol 1. — No 1s. — P. 20–37.
Is part of: Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Архітектура, 1s (1), 2019
Journal/Collection: Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Архітектура
Issue: 1s
Volume: 1
Issue Date: 20-Mar-2019
Publisher: Видавництво Львівської політехніки
Place of the edition/event: Львів
Lviv
UDC: 726.5 (722.033)
Keywords: Холм
ХІІІ ст.
катедральна церква
хрестово-банева структура
тринавний план
цегляні мури
Kholm
XIII century
cathedral church
cross-bay structure
three-layered plan
brick walls
Number of pages: 18
Page range: 20-37
Start page: 20
End page: 37
Abstract: За підсумком кількох сезонів досліджень спільної українсько-польської експедиції за участю кафедри архітектури та реставрації Національного університету “Львівська політехнікаˮ виявлено руїни літописної катедральної церкви Пречистої Богородиці ХІІІ ст. у Холмі, спорудженої за короля Данила Романовича. У статті повідомлено про застосування спеціальної методики досліджень, проаналізовано окремі архітектурно-археологічні та історичні й архітектурні аспекти нововиявленої пам’ятки, звернено увагу на її синтетичні риси, у яких поєднувалися риси візантійської (хрестово-банева структура) та західноєвропейської романської архітектури: окремі планувальні особливості (прямокутне завершення вівтарної частини) та модерні технологічні прийоми (цегляне мурування у вендійській системі). Автори здійснили спробу гіпотетичної графічної реконструції об’єкта на перший період його функціонування.
During 2013–2017 years the Polish-Ukrainian science project has been carried out with the aim of recognize the cathedral church of the Virgin Mary (Bogorodytsia) built in Kholm by Danylo Romanovych in the middle of the XIII-th cent. Interdisciplinary, non-invasion prospections as well as archaeological excavations were done with a view to finding and identifying the location of the cathedral church, known until present only from the written sources. Analysis results of the archaeological researches allow us to propose a hypothesis on the original architectonic and planning structure of this cathedral. It was 14 m wide and near 22.4 m long. It was east-west oriented. The distance between the outer walls and the pillars was 1.75–2.0 m, the inside diameter of the dome on the pillars was about 5.0 m. The architectural-spatial layout of the church was based of two lengthened rectangular parts –three-aisled four-pillared part and the apse. The foundation walls were made of sandstone bonded with chalky-clayey and sand-lime mortars and was about 2.0 m wide. The width of the wall above the corbel was 1.22–1.24 m. The wall thickness, the way of placing bricks, firm and of high quality mortar indicate that the central part of the structure could have been high. The walls of the church were made of the brick (260–270 × 120–125 × 80–85 mm) in the Romanesque masonry technique. The outer wall surface was not plastered and the outer joints between bricks were well-made. The remains of the walls show that they were built without pilasters. The main entrance to the temple was in the middle part of the western wall in the form of a perspective portal decorated with framing. In the lower part from the outside the portal was made of bricks and from the inside part it was framed with the white lime blocks. The preserved fragments of a block of stone indicate that it had a carved profile. The technology of the church wall building differs significantly from the technology used at the same time in other towns of Rus. It is one of the first bigger cathedral structures of Eastern (Ortodox) Rite built in new technology. According to archeological and architectural data as well as comparing its results to the analysis of the written sources, we may single out two main phases of the history of the Orthodox church built by Daniel Romanovich. Phase No.1 – building the ortodox church after the town fire and the beginning of its existence (from 1256 up to the 15th century). The sanctuary was then continuously used for sacred purposes and for burying the dead. An example of great respect for the chronologically oldest graves is the maintenance of burial No. 26 located in the south aisle, which was covered with an arch connecting the pillar and the wall while the temple was later converted (the construction was made of Gothic bond but from Roman brick). Phase No. 2 – from the 16th to the beginning of the 17th century. In the times of bishop Filaret (1507– 1533) the ortodox church was significantly rebuilt. The west wall of the church and two pillars were pulled down. A new wall in the Gothic tradition with the entrance portal was built at that place. In 1573 a new wooden narthex with a belfry was erected. The results of the research show that the first cathedral in Kholm, its architectural and building techniques represents the innovative technology for its time – the middle of the XIII-th cent. on the Eastern Europe.
URI: http://ena.lp.edu.ua:8080/handle/ntb/49771
Copyright owner: © Національний університет “Львівська політехніка”, 2019
© Бевз М. В., Лукомський Ю. В., Петрик В. М., Бевз В. В., 2019
References (Ukraine): Buko, A. et al., 2014. – P. 122, 148–149;
Buko, A. i Stanisław Gołub, S. red., 2016. Od cerkwi katedralnej króla Daniela Romanowicza do bazyliki PW.
Narodzenia NMP w Chełmie. Wyniki badań interdyscyplinarnych sezonu 2013–2014. Chełm: Muzeum Ziemi
Chełmskiej im. Wiktora Ambroziewicza w Chełmie.
Buko, A., Bevz, M., Gołub, S. і Łukomśkyj, J., 2015, Nowe rezultaty badan latopisowej cerkwi Bogurodzicy
z czasow danielia Romanowicza (XIII w.) i inne odkrycia z roku 2014. Badania archeologiczne w Polsce
Środkowowschodniej, zachodniej Białorusi i Ukrainie w roku 2014. XXXI konferencja. Streszczenia wystąpień.
Lublin: In-t Archeologii UMCS, s. 51–52;
Buko, A i inni, 2014, A palatium or a residential complex? Recent research into the northern part of Góra
Katedralna (Wysoka Górka) in Chełm. Palatium czy zespół rezydencjonalny? Północna część Góry Katedralnej w
Chełmie (Wysoka Górka) w świetle wyników najnowszych badań – Sprawozdania archeologiczne. Tom 66. Kraków:
IAE PAN, P. 122–124.
Dąbrowski, D. 2016. Król Rusi Daniel Romanowicz. O ruskiej rodzinie książęcej, spoleczeństwie i kulturze w
XIII w. Kraków: AVALON s. 285, 243–250.
Gołub, S., 2013, Polsko-ukraiński projekt badań cerkwi Bogurodzicy wybudowanej w Chełmie przez Daniela
Romanowicza w XIII wieku. Wstępne wyniki badań. Rocznik Chełmski. T. 17. Chełm, s. 293–306;
Gołub, S., 2015, Polsko-ukraiński projekt badań cerkwi Bogurodzicy wybudowanej w Chełmie przez Daniela
Romanowicza w XIII wieku. Wyniki badań w 2014 roku. Rocznik Chełmski. T. 19. Chełm, s. 419–426;
Goss, V., 2013, Slovak and Croatian Art in the Thirteenth Century. Some Striking Analogies and Their
Background. History of Art / Slovakia and Croatia / Vol. I / Slovakia and Croatia Historical Parallels and Connections
(until 1780). Bratislava: Zagreb. P. 158–166.
Pełeński, J. 1914. Halicz w dziejach sztuki średniowiecznej na podstawie badań archeologicznych i zródeł
archiwalnych. Kraków, s. 129.
Susza, J. 1684. Phoenix tertiato redivivus albo Obraz starozytny chełmski Panny i Matki Bozej
pszenajswietszej, slawą Cudow swoich ożyły. R. II. Zamość.
Świechowski, Z. 2000. Budownictwo romańskie w Polsce. Katalog zabytków. Warszawa, s. 10, 29.
Александрович, В., 2007, Мистецтво Холма доби князя Данила Романовича. Княжа доба: історія і
культура / Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Вип. 1. Львів, с. 136–153.
Антипов, И. 2000. Древнерусская архитектура второй половины ХІІІ – первой трети XIV в. Каталог
памятников. Санкт-Петербург. с. 110–113, 128–132.
Бевз, М. та Ґазда, Л., 2015. Георадарні дослідження археологічно-архітектурних решток Холмської
катедри Пресвятої Богородиці XIII ст. Матеріали VI Всеукраїнської наукової конференції: Сучасна
архітектурна освіта: Архітектура: образ, естетика, емоційний контекст. 2-ге вид. Київ: КНУБА, 2015.
с. 33–35;
Бевз, М., та ін., 2015. Матеріали і технології в архітектурній біографії міста (на прикладі міста Холм у
Польщі). Збереження історичної забудови центра Одеси шляхом включення до основного списку Всесвітньої
спадщини ЮНЕСКО. Матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції 24–26 червня 2015 р. Одеса:
Астропринт, с. 136–147;
Бевз, М., Бевз, В., Лукомський, Ю. та Петрик, В., 2003. Проблеми збереження, консервації та
музеєфікації Успенського собору давнього Галича. Галич в доісторії і середньовіччі. Матеріали міжнародної
наукової археологічної конференції. Галич. с. 101–113.
Бевз, М. та Лукомський, Ю., 2016. Архітектурно-археологічні аспекти досліджень нововіднайденої
Катедри Богородиці в Холмі. Король Данило: культурна і державотворча спадщина його доби . Науковий
збірник за матеріалами Міжнар. конф. 8–9 грудня 2014 р. Львів: Нац. ун-т “Львівська політехнікаˮ,
с. 130–150;
Лукомський, Ю., 2002, Успенський собор давнього Галича (За результатами нових досліджень 1992–2000 років). Записки НТШ. Т. ССХLІV. Львів. с. 594–597.
Лукомський, Ю., 2007. Галицькі білокам’яні хрестобанні церкви від князя Володара до короля Данила.
Княжа доба: історія і культура / Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Вип. 1. Львів,
с. 276–277.
Лукомський, Ю., 2009. Архітектурно-археологічні дослідження пам’яток монументального
будівництва княжого Галича ХІІ–ХІІІ ст. Фортеця: збірник заповідника “Тустань”: на пошану Михайла
Рожка. Кн. 1. Львів: Камула. с. 416–431.
Малевская, М., 1989. Применение брускового кирпича в архитектуре Западной Руси второй половины
ХІІІ – ХІV в. Советская археология. Вип. 4. Москва с. 214.
Махновець, Л. ред., 1989. Літопис Руський. Переклад з давньоруської. Київ: Дніпро, с. 412, 418–419.
Могитич, I. та Могитич, Р., 1990, Особливостi технiки мурування i архiтектурних форм ГалицькоВолинського зодчества (Х–ХIV ст.). Археологiя, 4. Київ, с. 59, рис. 2.
Ольховский, Г., 1895. Холмскій катедральный Рождество-Богородицкій собор во времена уніи (1598–1875) / оттиск из Х.В.Е.В. за 1895 год.
Петрик, В., 2014, Архітектура княжих резиденцій Галицько-Волинської держави XII–XIV ст. Проблеми
дослідження, збереження та реставрації об’єктів культурної спадщини. Збірник наукових праць кафедри
реставрації і реконструкції архітектурних комплексів. Львів: Растр-7, с. 183–189.
Раппопорт, П. А, 1952, Волынские башни. Материалы и исследования по археологии СССР, 31,
с. 202–223.
Раппопорт, П. А., 1982, Русская архитектура Х–ХІІІ вв. Каталогпамятников. Археология СССР. Свод
археологических источников. Вып. Е 1–47. Л.: Наука (Ленинградское отделение). с. 103, 81–93.
Раппопорт, П. А. 1986. Зодчество Древней Руси. Москва, с. 59, 66.
Раппопорт, П. А, 1989, О времени появления брускового кирпича на Руси. Советская археология.
Вип. 4. Москва, с. 207–211.
Терський, С. 2010. Княже місто Володимир: Монографія. Львів: Вид-во Львівської політехніки,
с. 121–123.
Трусов, О. 1988. Памятники монументального зодчества Белоруссии XI–XVII вв.: Архитектурноархеологический анализ. Наука и техника. Минск, с. 82–84: рис. 37, 38.
References (International): Buko, A. et al., 2014. P. 122, 148–149;
Buko, A. i Stanisław Gołub, S. red., 2016. Od cerkwi katedralnej króla Daniela Romanowicza do bazyliki PW.
Narodzenia NMP w Chełmie. Wyniki badań interdyscyplinarnych sezonu 2013–2014. Chełm: Muzeum Ziemi
Chełmskiej im. Wiktora Ambroziewicza w Chełmie.
Buko, A., Bevz, M., Gołub, S. і Łukomśkyj, J., 2015, Nowe rezultaty badan latopisowej cerkwi Bogurodzicy
z czasow danielia Romanowicza (XIII w.) i inne odkrycia z roku 2014. Badania archeologiczne w Polsce
Środkowowschodniej, zachodniej Białorusi i Ukrainie w roku 2014. XXXI konferencja. Streszczenia wystąpień.
Lublin: In-t Archeologii UMCS, s. 51–52;
Buko, A i inni, 2014, A palatium or a residential complex? Recent research into the northern part of Góra
Katedralna (Wysoka Górka) in Chełm. Palatium czy zespół rezydencjonalny? Północna część Góry Katedralnej w
Chełmie (Wysoka Górka) w świetle wyników najnowszych badań - Sprawozdania archeologiczne. Tom 66. Kraków:
IAE PAN, P. 122–124.
Dąbrowski, D. 2016. Król Rusi Daniel Romanowicz. O ruskiej rodzinie książęcej, spoleczeństwie i kulturze w
XIII w. Kraków: AVALON, s. 285, 243–250.
Gołub, S., 2013, Polsko-ukraiński projekt badań cerkwi Bogurodzicy wybudowanej w Chełmie przez Daniela
Romanowicza w XIII wieku. Wstępne wyniki badań. Rocznik Chełmski. T. 17. Chełm, s. 293–306;
Gołub, S., 2015, Polsko-ukraiński projekt badań cerkwi Bogurodzicy wybudowanej w Chełmie przez Daniela
Romanowicza w XIII wieku. Wyniki badań w 2014 roku. Rocznik Chełmski. T. 19. Chełm, s. 419–426;
Goss, V., 2013, Slovak and Croatian Art in the Thirteenth Century. Some Striking Analogies and Their
Background. History of Art / Slovakia and Croatia / Vol. I / Slovakia and Croatia Historical Parallels and Connections
(until 1780). Bratislava: Zagreb. P. 158–166.
Pełeński, J. 1914. Halicz w dziejach sztuki średniowiecznej na podstawie badań archeologicznych i zródeł
archiwalnych. Kraków, s. 129.
Susza, J. 1684. Phoenix tertiato redivivus albo Obraz starozytny chełmski Panny i Matki Bozej
pszenajswietszej, slawą Cudow swoich ożyły. R. II. Zamość.
Świechowski, Z. 2000. Budownictwo romańskie w Polsce. Katalog zabytków. Warszawa. s. 10, 29.
Aleksandrovych, V., 2007, Art of the Hill of the era of Prince Danil Romanovich. Knyazha doba: istoriya i
kultura / Instytutu ukrayinoznavstva im. I. Krypyakevycha NAN Ukrayiny. Vyp. 1. Lviv, s. 136–153.
Antypov, Y. 2000. Old Russian architecture of the second half of the 13th – the first third of the 14th century.
Kataloh pamyatnykov. Sankt-Peterburh. s. 110–113, 128–132.
Bevz, M. ta Gazda, L., 2015. Georadar studies of archaeological and architectural remains of the Holmes
Cathedral of the Blessed Virgin of the XIII century. Materialy VI Vseukrayinsʹkoyi naukovoyi konferentsiyi:
Suchasna arkhitekturna osvita: Arkhitektura: obraz, estetyka, emotsiynyy kontekst. 2-he vyd. Kyiv: KNUBA, 2015.
s. 33–35;
Bevz, M., ta in., 2015. Materials and technologies in the city's architectural biography (for example, the city of
Holm in Poland). Preservation of historical development of the center of Odessa by inclusion in the main list of the
World Heritage of UNESCO. Materialy II mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi 24–26 chervnya 2015 r. Odesa: Astroprynt, s. 136–147;
Bevz, M., Bevz, V., Lukomskyy, YU. ta Petryk, V., 2003. Problems of Preservation, Conservation and
Museumization of the Assumption Cathedral of ancient Galich. Galich in prehistory and the Middle Ages. Materialy
mizhnarodnoyi naukovoyi arkheolohichnoyi konferentsiyi. Halych. s. 101–113.
Bevz, M. ta Lukomskyy, YU., 2016 Architectural and archaeological aspects of research of the newlyintroduced Cathedral of the Virgin in the Hill. Korol Danylo: kulturna i derzhavotvorcha spadshchyna yoho doby .
Naukovyy zbirnyk za materialamy Mizhnar. konf. 8-9 hrudnya 2014 r. Lviv: NU “Lvivska politekhnikaˮ, s. 130–150;
Lukomskyy, YU., 2002, Assumption Cathedral of the ancient Galich (According to the results of new studies 1992–2000). Zapysky NTSH. T. SSKHLIV. Lviv, s. 594–597. Lukomskyy, YU., 2007. Halytski bilokamyani
khrestobanni tserkvy vid knyazya Volodara do korolya Danyla. Knyazha doba: istoriya i kultura / Instytutu
ukrayinoznavstva im. I. Krypyakevycha NAN Ukrayiny. Vyp. 1. Lviv, s. 276 277.
Lukomskyy, YU., 2009. Architectural-archaeological research of monuments of monumental construction of
princely Galich XIII–XIII centuries. Fortetsya: zbirnyk zapovidnyka “Tustanˮ: na poshanu Mykhayla Rozhka. Kn. 1.
Lviv: Kamula, s. 416–431.
Malevskaya, M., 1989. Application of brusque bricks in the architecture of Western Russia of the second half
of the XIII–XIV centuries. Sovet·skaya arkheolohyya. Vyp. 4. Moskva s.214. Makhnovets, L. red., 1989. Litopys
Ruskyy. Pereklad z davnoruskoyi. Kyyiv: Dnipro, s. 412, 418–419.
Mohytych, I. ta Mohytych, R., 1990, Features of the technique of masonry and architectural forms of GaliciaVolyn architecture (X–XIV centuries). Arkheolohiya, 4. Kyiv, s. 59, rys. 2.
Olkhovskyy, H., 1895. Holm Cathedral of the Nativity of the Virgin Mary at the time of the uni (1598–1875)
/ottysk yz KH.V.E.V. za 1895 hod.
Petryk, V., 2014, Architecture of the princely residences of Galicia-Volyn state XII–XIV centuries. Problems
of research, preservation and restoration of objects of cultural heritage. Zbirnyk naukovykh prats kafedry restavratsiyi
i rekonstruktsiyi arkhitekturnykh kompleksiv. Lviv: Rastr-7, s. 183–189;
Rappoport, P. A, 1952, Volyn towers. Materyaly y yssledovanyya po arkheolohyy SSSR, 31, s. 202–223.
Rappoport, P. A., 1982, Russian architecture of the X–XIII centuries. Kataloh pamyatnykov. Arkheolohyya
SSSR. Svod arkheolohycheskykh ystochnykov. Vyp. E 1-47. Lenynhrad: Nauka (Lenynhradskoe otdelenye).
s. 103, 81 93.
Rappoport, P. A. 1986. Architecture of Ancient Rus. Moskva, s. 59, 66.
Rappoport, P. A, 1989, About the time of the appearance of a brushed bricks in Rus. Sovet·skaya arkheolohyya.
Vyp. 4. Moskva, s. 207–211.
Terskyy, S. 2010. Principal City Volodymyr : Monohrafiya. Lʹviv: Vud-vo Natsionalnoho universytetu
“Lvivska politekhnikaˮ, s. 121–123.
Trusov, O. 1988. Monuments of monumental architecture of Belarus XI–XVII centuries: Arkhytekturnoarkheolohycheskyy analyz. Nauka y tekhnyka. Mynsk, s. 82–84: rys. 37, 38.
Content type: Article
Appears in Collections:Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Архітектура. – 2019. – Том 1, випуск 1s



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.