Please use this identifier to cite or link to this item: http://ena.lp.edu.ua:8080/handle/ntb/43005
Title: Семіотична хора в дискурсі соціальних комунікацій
Other Titles: Semiotic chora in social communicative discourse
Семиотическая хора в дискурсе социальных коммуникаций
Authors: Галич, Валентина
Halych, Valentyna
Галич, Валентина
Affiliation: Національний університет “Львівська політехніка”
Bibliographic description (Ukraine): Галич В. Семіотична хора в дискурсі соціальних комунікацій / Валентина Галич // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Журналістські науки. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2017. — № 883. — С. 90–97.
Bibliographic description (International): Halych V. Semiotic chora in social communicative discourse / Valentyna Halych // Visnyk Natsionalnoho universytetu "Lvivska politekhnika". Serie: Zhurnalistski nauky. — Lviv : Vydavnytstvo Lvivskoi politekhniky, 2017. — No 883. — P. 90–97.
Is part of: Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Журналістські науки, 883, 2017
Journal/Collection: Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Журналістські науки
Issue: 883
Issue Date: 27-Dec-2017
Publisher: Видавництво Львівської політехніки
Place of the edition/event: Львів
UDC: 81’22
316.47
Keywords: соціальні комунікації
публіцистика
семіотична хора
суб’єкт
текстотворення
social communications
social and political journalism
semiotic khora
subject of text creation
Number of pages: 8
Page range: 90-97
Start page: 90
End page: 97
Abstract: Потреба уведення до наукового простору соціальних комунікацій поняття “семіотична хора” мотивується актуальністю семіотичних та когнітивних наукових підходів у сучасній теорії журналістики. Воно привідкриває завісу над інтимними процесами творчості, що передують претексту, генерують енергію думки й можуть бути пояснені тільки через апеляцію до особистості автора − сторінок його біографії, особливостей ментальності, психічного складу й індивідуального стилю. Семіотична хора в дискурсі соціальних комунікацій розглядається вперше. Докладне вивчення історії поняття “хора”, еволюції його термінологічного змісту від Платона до сучасності, пов’язаної з ускладненим розумінням відношень передтекстової дійсності, автора, тексту та вже відчуженого творчого продукту як здобутку реципієнта, розкриває со- ціально-комунікативну природу семіотичної хори. Це дозволяє говорити про її про- дуктивність у публіцистичній творчості, заявити про потребу дослідження в теорії соціальних комунікацій. Огляд різних концепцій сучасних семіотиків-хорологів, позна- чених постструктуролістськими тенденціями, акцентування на процесі означування, а не на значенні дав можливість осмислити місце семіотичної хори в процесі тексто- творення як пре-передтексту, указати на вектори її соціалізації (адже вона народжена із біологічних і соціальних імпульсів сформувати ідею, матеріалізувати думку, оживити соціальну пам’ять у слові). Урахування контексту понять, що пов’язані із семітичною хорою або описують її (генотекст, фенотекст, трансфер, трансвербальність, трансісто- ричність, анамнезис, інтелігебельність), сприяює осмисленню її особливостей у публіцистичній творчості. Семіотична хора в публіцистичному творі – це згусток інте- лектуальної та емоційної енергії, пульсуючих психічних та соціальних імпульсів, наділених множинністю значень та соціально маркованих інтенцій, що передують пре- тексту й процесу вербалізації задуму. Вона динамізує й скеровує процес текстотворення, переводить медіума в статус суб’єкта, автора задуму, наратора-комуніканта. Хора осягається лише розумом і мисленням.
The demand to entry “semiotic chora” to the scientific field of social and personal communication is motivated by the actuality of the semiotic and the cognitive scientific approaches in the contemporary journalistic theory. It half-opens the curtain of the intimate creative process preceding the pretext, generate power of thought, and can be explained only by an appeal to the personality of the author – his biography, mentality features, mental components and individual style. Semiotic chora in the discourse of social communications is examined for the first time. A detailed examination of the “Chora” concept, an evolution of its terminological significance from Plato to the present days, connected with complicated understanding of the relationships of the pretext reality, the author, the text and estranged creative product as recipient’s achievement, opens social-communicative nature of semiotic chora. It allows talking about its efficiency in journalistic creativity, to announce the need of the theory of social communications research. An overview of different concepts of modern semiotics and chora researchers marked with poststructuralism trends of emphasizing on the process of marking, not the meaning, gave the opportunity to interpret the place of semiotic chora in the text creating process as a pretext, point to vectors of its socialization (because it appeared from biological and social impulses to form the idea, materialize it, to revive the word’s social memory). Taking into consideration the concepts context, connected with the semiotic chora, describe its (gene-text, pheno-text, transfer, transverbalism, transhistoricity, anamnesis, intelligibility), promote understanding of its features in journalistic creative work. Semiotic chora in journalistic work − a bundle of intellectual and emotional energy, mental and social impulses, provided with a plurality of meanings and social marked intentions, which precede the pretext and the process of verbalization of conception. It also dynamicizes and manages the process of text creation, converts a medium into a status of subject, the author of the conception, narrator-communicant. Chora comprehended only by intellect and thought
Потребность введения в научное пространство социальных коммуникаций понятия “семиотическая хора” мотивируется актуальностью семиотических и когнитивных научных подходов в современной теории журналистики. Оно при- открывает завесу над интимными процессами творчества, предшествующих претексту, генерируют энергию мысли и могут быть объяснены только через апелляцию к личности автора − страниц его биографии, особенностей ментальности, психического склада и индивидуального стиля. Семиотическая хора в дискурсе социальных коммуникаций рассматривается впервые. Подробное изучение истории понятия “хора”, эволюции его терминологического содержания от Платона до современности, связанной с осложненным пониманием отношений претекста и действительности, автора, текста и уже отчужденного творческого продукта как достижение реципиента, раскрывает социально-коммуникативную природу семиотической хоры. Это позволяет говорить о ее производительности в публицистическом творчестве, заявить о необходимости исследования в теории социальных коммуникаций. Обзор различных концепций современных семиотиков-хорологов, обозначенных постструктуролистскими тенден- циями, акцентирование на процессе означивания, а не на значении дали возможность осмыслить место семиотической хоры в процессе текстообразования как пре-претекста, указать на векторы ее социализации (ведь она призвана из биологических и социальных импульсов сформировать идею, материализовать мысль, оживить социальную память в слове). Учет контекста понятий, связанных с семиотической хорой или описывающих ее (генотекст, фенотекст, трансфер, трансвербальность, трансисторичность, анамнезис, интелигебельность), способствует осмыслению ее особенностей в публицистическом творчестве. Семиотическая хора в публицистическом произведении – это сгусток интеллектуальной и эмоциональной энергии, пульсирующих психических и социальных импульсов, наделенных множественностью значений и социально маркированных ин- тенций, предшествующих претексту и процессу вербализации замысла. Она динамизирует и направляет процесс текстообразования, переводит медиума в статус субъекта, автора замысла, рассказчика-коммуниканта. Хора постигается только умом и мышлением.
URI: http://ena.lp.edu.ua:8080/handle/ntb/43005
Copyright owner: © Національний університет “Львівська політехніка”, 2017
© Галич Валентина, 2017
References (Ukraine): 1. Ваганян Ноел. Семіотична хора // Енциклопедія постмодернізму / За ред. Ч. Вінквіста та В. Тейлора; Перекл. з англ. В Шовкун; Наук. ред. пер. О. Шевченко. – К.: Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2003. – 503 с.
2. Василик Л. Є. Концептуальність як метод інтелектуального аналізу публіцистичних текстів / Л. Є. Василик // Українське журналістикознавство, 2013. − Вип. 14. – С. 5–8.
3. Головко Б. Н. Знаковость журнала “Новое время” // Головко Б. Н. Интертекст в мас- медийном дискурсе. Изд. 2-е, испр. и доп. / Б. Н. Головко. – М.: Книжный дом “Либроком”, 2012. – С. 106–107.
4. Галич В. М. Пейзажна деталь у публіцистиці Олеся Гончара як феномен соціальної комунікації // Наукові записки Інституту журналістики: науковий збірник / за ред. В. В. Різуна; КНУ імені Тараса Шевченка – К., 2014. – Т 54.− Січ.-берез. − С. 47–55.
5. Галич В. М. Семіотика інтертекстуальності публіцистичного тексту: соціально-комунікативна рецепція: монографія. − Рівне: ДЗ “Луганський національний університет ім. Тараса Шевченка”, 2015.− 120 с.
6. Кіпічі- на О.О. Текст як логіко-діалогічна форма культури (західноєвропейський досвід) // Режим доступу: ttp://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Vdakk/2012_1/3.pdf. – Назва з екрану.
7. Комісар Л. П. Ідея інтертекстуальності в філософії культури: автореф. дис. канд. філософ. наук: спеціальність 09.00.04 – філософська антропологія, філософія культури / Л. П. Комісар − К, 2008. –14 с.
8. Маргарони М. “Утраченное основание”: Семиотическая хора Кристевой и её двусмыс- ленное наследие / М. Маргарони // ХОРА, 2008. − № 3. − С. 79–97.
9. Пархоменко И.В. Семиотика публіцистики / И.В. Пархоменко // Вестник ВГУ. Серия: Филология. Журналистика, 2005. − № 3. – С. 152–154.
10. Петров В.Е. Негативный аспект определения социального пространства: понятие χώρα у Платона и в современности // Философская мысль. − 2015. − № 8. − С. 54–81.
11. Платон. Тимей // Собрание сочинений в 4 т. Т. 3. Общ. ред. А. Ф. Лосева, В. Ф. Асмуса, А. А. Тахо-Годи. – М.: Мысль, 1994. – С. 421–500.
12. Усманова А. Р. Код // Постмодернизм. Энциклопедия // Под ред. Грицанова А.А., Можейко М.А. − Минск: Интерпрессервис: Книжный дом, 2001. − С. 155–157.
13. Шейгал Е. И. Семиотика политического дискурса / Е. И. Шейгал. − М.: Гнозис, 2004. − 324 с.
14. Derrida J. Chora / J. Derrida // J. Derrida, P. Eisenman Choral Works, ed. by Jeffrey Kipnis and Thomas Leeser. – New York : Monacelli Press. – 1997, рр. 15–32.
15. Kristeva J. Revolution in poetic language / J. Kristeva, trans. by M. Waller with an introduction by L. S. Roudiez. – New York : Columbia University Press, 1984.− 271 р.
16. Kristeva J. La Revolution du Langage Poétique / J. Kristeva − Paris,1974. − 270 р.
17. Kristeva J. The sense and non-sense of revolt: The powers and limits of psychoanalysis. Trans. J. Merman. − New York: Columbia University Press, 2000.− Рр. 28–29.
18. Sallis J. Chorology: on beginning in Plato’s Timaeus / J. Sallis. Indiana University Press, 1999.− 172 р.
19. Perez-Gomez A. Chora: The Space of Architectural Representation / A. Perez-Gomez // Intervals in the Philosophy of Architecture, ed by A. Perez-Gomez and S. Parcell. – London: McGill-Queen’s University Press, 1994.− Vol. 1. – Рр. 1–34.
References (International): 1. Vahanyan Noel. Semiotychna khora [The semiotic Chora]. Entsyklopediya postmodernizmu / Za red. Ch. Vinkvista ta V. Teylora; Perekl. z anhl. V Shovkun; Nauk. red. per. O. Shevchenko. Kyiv: Vyd-vo Solomiyi Pavlychko “Osnovy”, 2003. 503 р.
2. Vasylyk L. Ye. Kontseptual’nist’ yak metod intelektual’noho analizu publitsystychnykh tekstiv [Conceptuality as a method of intellectual analysis of journalistic texts]. Ukrayins’ke zhurnalistykoznavstvo, 2013, vol. 14, рр. 5–8.
3. Holovko B. N. Znakovost’ zhurnala “Novoe vremya”[The significance of the magazine “New times”]. Yntertekst v mas-medyynom dyskurse. Yzd. 2-e, yspr. y dop. Moscow: Knyzhnyy dom “Lybrokom”, 2012. рр. 106–107.
4. Halych V. M. “Peyzazhna detal’ u publitsystytsi Olesya Honchara yak fenomen sotsial’noyi komunikatsiyi ” [Landscape detail in journalism Oles Gonchar as a phenomenon of social communication]. Naukovi zapysky Instytutu zhurnalistyky : naukovyy zbirnyk / za red. V.V. Rizuna; KNU imeni Tarasa Shevchenka. Kyiv, 2014.Vol. 54. рр. 47–55.
5. Halych V. M. Semiotyka intertekstual’nosti publitsystychnoho tekstu: sotsial’nokomunikatyvna retseptsiya [Semiotics intertekstual’nosti publitsystychnoho text: sotsial’no-komunikatyvna retseptsiya]: monohrafiya. Rivne: DZ “Luhans’kyy natsional’nyy universytet im. Tarasa Shevchenka”,2015. 120 р.
6. Kipichina O. O. Tekst yak lohiko-dialohichna forma kul’tury (zakhidnoyevropeys’kyy dosvid) [Text as the logical-dialogical form of culture (Western experience)], fvaible at:ttp://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_ Gum/Vdakk/2012_1/3.pdf. – Nazva z ekranu.
7. Komisar L. P. Ideya intertekstual’nosti v filosofiyi kul’tury [The idea intertextualism in the philosophy of culture]. Abstract of the PhD diss. (filosofs’ka antropolohiya, filosofiya kul’tury), Taras Shevchenko National University of Kyiv, 2008. 14 р.
8. Marharony M. “Utrachennoe osnovanye”: Semyotycheskaya khora Krystevoy y eё dvusmыslennoe nasledye [“Lost osnovanie”: the Semiotic Chora Kristeva has been conducted and its ambiguous legacy]. KhORA. 2008. No 3, pp. 79–97.
9. Parkhomenko Y.V. Semyotyka publitsystyky [Semiotics journalism].Vestnyk VHU. Seryya: Fylolohyya. Zhurnalystyka. 2005. No 3. рр. 152–154.
10. Petrov V.E. Nehatyvnыy aspekt opredelenyya sotsyal’noho prostranstva: ponyatye χώρα u Platona y v sovremennosty [The negative aspect of the definition of social space: the concept of χώρα in Plato and in modern times]/ Fylosofskaya mыsl’. 2015. No 8. pp. 54–81.
11. Platon. Tymey [Timaeus]. Sobranye sochynenyy v 4 t. T. 3. Eds. A. F. Loseva, V. F. Asmusa & A.A . Takho-Hody. Moscow: Mыsl’. 1994.pp. 421–500.
12. Usmanova A. R. Kod [Code]. Postmodernyzm. Эntsyklopedyya. pod red. A. A. Hrytsanova, M.A Mozheyko. Mynsk: Ynterpresservys: Knyzhnыy dom, 2001. pp. 155–157.
13. Sheyhal, E.Y. Semyotyka polytycheskoho dyskursa [Semiotics of political discourse]. Moscow: Hnozys,2004. 324 p.
14. Derrida J. Chora. J. Derrida, P. Eisenman Choral Works, ed. by Jeffrey Kipnis and Thomas Leeser. New York : Monacelli Press, 1997. рр. 15–32.
15. Kristeva J. Revolution in poetic language. J. Kristeva, trans. by M. Waller with an introduction by L.S. Roudiez. New York : Columbia University Press, 1984. 271 р.
16. Kristeva J. La Revolution du Langage Poétique. Рaris, 1974. 270 р.
17. Kristeva J. The sense and non-sense of revolt: The powers and limits of psychoanalysis. Trans. J. Merman. New York: Columbia University Press, 2000. рр. 28–29.
18. Sallis J. Chorology: on beginning in Plato’s Timaeus. Indiana University Press, 1999. 172 р.
19. Perez-Gomez A. Chora: The Space of Architectural Representation. Intervals in the Philosophy of Architecture, ed by A. Perez-Gomez and S. Parcell. London : McGill-Queen’s University Press, 1994. Vol. 1. рр. 1–34.
Content type: Article
Appears in Collections:Журналістські науки. – 2017. – №883



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.