Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ena.lp.edu.ua:8080/handle/ntb/3122
Назва: Військово-історична проблематика у працях української еміграції 1920–1939 рр.
Інші назви: Военно-историческая проблематика в работах украинской эмиграции 1920–1939 гг.
Military and historical issues in the writings of Ukrainian emigration of 1920–1939
Автори: Фуртес, Олексій Олександрович
Бібліографічний опис: Фуртес О. О. Військово-історична проблематика у працях української еміграції 1920–1939 рр. : автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук : 20.02.22 – військова історія / Олексій Олександрович Фуртес ; Національний університет "Львівська політехніка". – Львів, 2009. – 20 с. – Бібліографія: с. 19–20 (4 назви).
Дата публікації: 2009
Видавництво: Національний університет "Львівська політехніка"
Теми: еміграція
військово-історичні дослідження
Українська Народна Республіка
Західно-Українська Народна Республіка
Українська держава
эмиграция
военно-исторические исследования
Украинская Народная Республика
Западно-Украинская Народная Республика
Украинское государство П. Скоропадского
Ukrainian military emigration
historiography of Ukrainian national liberation struggle
Ukrainian National Republic
Western Ukrainian National Republic
Ukrainian State
Короткий огляд (реферат): Thesis describes the role of Ukrainian military emigrants of 1920–1939 in the revival and development of Ukrainian historical science. Their activities included collecting the sources for the history of Ukrainian National Revolution, setting basic principles of military and historical research, compiling historiography of Ukrainian national liberation struggle. Defendant has researched and analyzed the process of setting up of Ukrainian scientific centers outside Ukraine (Canada, Czechoslovakia, France and Poland) and their main activities in the field of historical research, including their publishing projects. Thesis analyzed the way how military history issues were presented in the works of Western Ukrainian National Republic historians and the continuation of their work in the prisoners of war camps for Ukrainian Galician Army on the territory of Czechoslovakia. Defendant singled out and described commonalities and differences in the description of Ukrainian Revolution by three different groups of Ukrainian emigration: military emigrants from Ukrainian National Republic, from Western Ukrainian National Republic and from Hetmanate.В первом разделе проанализированы научные публикации С. Гелея, И. Срибняка, М. Павленко, С. Литвина, Н. Литвина, З. Кисиль, А. Колянчука, В. Передырий, В. Солдатенко и мемуары, посвящённые научно-исторической и издательской деятельности украинской военной эмиграции трёх национально-государственных формаций – Украинской Народной Республики, Украинского государства П. Скоропадского и Западно-Украинской Народной Республики. Во втором разделе рассмотрены военно-исторические исследования и издательская деятельность эмиграции УНР. Начало этой работе положил Военно-исторический отдел Генерального штаба армии, созданный в 1919 г. во главе с Н. Обидным; летом 1920 г. реорганизованный в Военно-историческую управу Генштаба во главе с Б. Сулковским. По инициативе управы в июле 1921 г. в Тарнове создан военно-исторический музей-архив, в котором хранились документы дивизий и отдельных частей. В лагерях интернированых издавались периодические издания “Літературно-військовий вісник”, “Козацька думка”, “За державність”, “За Україну”, “Військовий вісник”, “Залізний стрілець”, “За дротом”, “Табор”, а также отдельные историко-мемуарные труды и публикации С. Петлюры, М. Омеляновича-Павленко, М. Безручко, Г. Чижевского, В. Петрива. Координировало исследования Украинское военно-историческое общество (создано во Львове в 1920 г., реорганизовано в Калише в 1925 г. После роспуска польской властью лагерей интернированых (Вадовицы, Ланцут, Калиш и др.; 1923) эмигранты основали во Франции журналы “Тризуб”, “Військова справа”, Украинскую библиотеку им. С. Петлюры (1929). В третьем разделе раскрыты направления военно-исторической работы в лагерях интернированной Украинской Галицкой армии в Чехословакии (Либерцы, Немецкое Яблонное, Йозефов), где созданы культурно-просветительские кружки с историческими секциями. Важным центром указанной работы стал журнал “Український киталець” (1920–1923), опубликовавший десятки статей, посвящённых Ноябрьской революции 1918 г. в Галиции и провозглашению ЗУНР, созданию и боям Галицкой армии на фронтах украинско-польской войны 1918–1919 гг., аналитические публикации о родах войск. Аналогичная тематика доминировала во львовском месячнике “Літопис Червоної Калини”, авторами которого были стрельцы и старшины легиона УСС и УГА. Во львовских издательствах неоднократно публиковали свои труды В.Курманович, А.Кравс, М.Омелянович-Павленко, Р.Сушко, О.Думин, В.Галан, А. Бизанц, Д. Палиев, М.Заклинский, И. Карпинец, О.Кузьма. В Праге опубликованы книги М.Омеляновича-Павленка “Украинско-польская война 1918–1919 гг.”, “На Украине 1917–1918”, “Зимний поход” и др. В четвёртом разделе показана научно-издательская деятельность военной эмиграции Украинского государства гетмана П. Скоропадского в Польше, Германии и Канаде. Координировал указанную работу учёных консервативного течения Украинский научный институт в Берлине (создан в 1926 г.), с которым сотрудничали В. Липинский, Б. Крупницкий, Д. Дорошенко. Выделены книги В. Кучабского “Сечевые стрельцы. Военно-историчекий очерк” (1937), “Западная Украина в борьбе с Польшей и большевизмом в 1918-1923 годах” (1934), “Симон Петлюра в свете истории” (1936), “Украина и Польша” (1933), “Вес и задачи Западно-Украинского государства между силами Восточной Европы на переломе 1918-1919 годов” (1933), несколько учебников по вооружению и теории стрельбы. Численность и интеллектуальный потенциал консерваторов-монархистов уступал военной эмиграции УНР и украинским научным центрам Восточной Галиции.У дисертації узагальнено роль військової еміграції Української Народної Республіки, Української держави і Західно-Української Народної Республіки в розвитку української історичної науки. Проаналізовано праці М. Грушевського, С. Петлюри щодо головних напрямків дослідження військово-політичної історії України новітньої доби. Реконструйовано гетьманську концепцію Української революції 1917–1921 рр., її вплив на воєнно-історичні студії. Показано організацію, напрямки і здобутки воєнно-історичної роботи в таборах інтернування Армії УНР у Польщі та Галицької армії у Чехословаччині. Проаналізовано військово-історичні публікації в періодичних виданнях міжвоєнного часу: “Український киталець” (Ліберці; Йозефів), “Літопис Червоної Калини” (Львів), “Календар Червоної Калини” (Львів), “За державність” (Каліш, Варшава), “Табор” (Каліш) та ін.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://ena.lp.edu.ua:8080/handle/ntb/3122
Тип вмісту : Autoreferat
Розташовується у зібраннях:Автореферати та дисертаційні роботи

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
avt_01337241.doc159 kBMicrosoft WordПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.